Новомосковськ. ЗЗСО № 1

   







Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Школа майбутнього першокласника

Наповнюваність класів станом на 10.10.2018

  

Клас

Гранично-допустима кількість учнів

Реальна кількість учнів

Кількість вільних місць

1

26

33

 

2-А

26

22

4

2-Б

26

24

2

3-А

26

28

 

3-Б

26

27

 

4-А

26

28

 

4-Б

26

24

2

5-А

26

26

 

5-Б

26

24

2

6-А

26

26

 

6-Б

26

23

3

7

26

30

 

8

26

30

 

9

26

32

 

10

28

27

1

11

28

28

 

 

 

Шановні батьки! Школа майбутнього першокласника розпочинає свою роботу 18 січня о 17.00 в приміщенні основної школи за адресою вул. Калнишевського, 7 каб.№2

 

"Школа майбутнього першокласника 2017 - 2018"                                                                        ПРОГРАМА   НАВЧАННЯ                        

                                    «За рік, який передує навчанню у школі, необхідно педагогу пізнати кожну дитину…»

                                        «…Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дітей. Нехай, ставши учнем,                                                          дитина продовжує робити те, що робила вчора. Нехай нове з’являється в її житті поступово і не приголомшує новими враженнями»

Заняття 1

ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО

програма - урочисте відкриття «Разом весело крокувати» 

                                      

   

Заняття 2                                                                                                                                                                                        "ДОПОМОЖИ БДЖІЛЦІ... Слухай, запам'ятовуй, відповідай!"                                                                                                                                                                                                          Мета: створити позитивний емоційний настрій; вчити находити однакове і різне, з метою                         формування логічного і образного мислення, здатності до аналізу;                                                      розвивати увагу, уяву, уважність,  дрібну моторику руки;                                                                        розвивати словесно-логічну пам'ять;                                                                                                           формувати доброзичливі відносини між дітьми, вчителем;                                                                     сприяти вихованню милосердної, чуйної дитини.                                                                                                                                                                

        

   

 

 

 

      Нормативи

розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку

Дитина 6 років повинна:

 

-         Називати своє імя, по-батькові, прізвище.

-         Знати свій вік, дату народження.

-         Знати назву свого міста, його пам’ятні місця, домашню адресу.

-         Знати назву нашої країни. Що таке гімн, герб, стяг. Хто наш президент?

-         Знати свята (Різдво Христове, Новий рік, Хрещення тощо).

-         Знати дані про свою родину, про всіх членів родини, сусідів, друзів, про дитячий садок. Знати професію батьків.

-         Називати види транспорту, правила пішоходів.

-         Знати, що означають такі слова: добро, справедливість, чесність.

-         Називати пори року, їх послідовність, назви місяців, дні тижня. Пояснитиприслів’я «Багато снігу, багато хлібу". Чи треба берегти воду?

-         Називати основні кольори та відтінки, геометричні форми.

-         Вміти лічити до 10, знати цифри від 1 до 5, співвідносити кількість предметів з потрібною ціфрою. Називати підсумкове число, диференційовувати поняття „більше", „менше", порівнювати суміжні числа 2 засобами. Знати склад числа в межах 5, називати сусідів чисел - 3, 4, 2.

Виконувати математичні дії в межах 5.

-         Володіти узагальненням („Одяг", „Овочі", „Фрукти", „Транспорт", „Дикі та свійські тварини" та інш.)

-         Виключати „4-й зайвий" за інструкцією „Що тут зайве?"

-         Розуміти і пояснювати сюжетну картинку із прихованим змістом.

-         Складати розрізні картинки з 4-х та більше частин по вертикалі, горизонталі та навкіс.

-         Складати пірамідку, матрьошку з 7 місць.

-         Складати речення (з 2 слів з заданим словом).

Визначити кількість слів у реченні, кількість складів у слові, кількість звуків у слові, послідовність звуків у слові.

Розрізняти голосні та приголосні звуки в слові.

-         Вміти визначити наголос в слові, виділити наголошений склад.

-         Вміти утворювати нові слова.

-         Вміти орієнтуватись у просторі: верх-низ, ліворуч-праворуч.

-         Вміти розповідати великі вірші, казки, переказувати прослухані оповідання.

-         Вільно володіти діалогічною та монологічною мовою.

-         Вміти чисто вимовляти всі звуки мови, розмовляти фразами, правильно їх оформлювати, не порушувати структуру складних слів.

-         Бути працездатною, уважною, мати хорошу пам'ять.

 

Діагностична система вправ і завдань для дослідження психомоторної організації першокласників - шестирічок.

Питання розвитку моторики дітей молодшого шкільного віку привертає увагу психологів та педагогів під час розробки оптимальних способів  організації початкового етапу навчання. Значна кількість розроблених технологій навчання — від традиційної до розвивальної будуються  на вивченні мікрорухів (рухів руки) під час формування навичок письма, тим часом як макрорухи (рухи всього тіла, жести, пантоміміка) залишаються прерогативою фізичного виховання. Таким чином, порушується цілісність психомоторної дії, що при зводить до розриву між пізнавальною  та руховою діяльністю.

Діти 6-літнього віку, які нині навчаються в 1 класі, переживають це явище особливо болісно, оскільки їх організм потребує адаптації до статичного положення тіла під час виконання мікрорухів — пози сидіння.

Останнім часом у психології стає актуальною ідея цілісності тілесного простору дитини в пізнанні, який має в собі риси інтегрального сенсорного утворення — важливого джерела інформації. Образ тіла має ознаки розумової та емоційно-чуттєвої активності, яка відображається в індивідуальній схемі тіла дитини. Цілком очевидно, що формування вищої форми мислення у молодших шко­лярів відбувається відповідно до закону гармонійної єдності макро — і мікрорухів у схемі тіла: перші створюють умови для активізації емоційно-почуттєвого, а другі — розумового рівнів активності.

Із метою виявлення найважливіших характеристик психомоторної організації дитини, необхідних для успішного навчання в початковій школі, було проведено попереднє обстеження дітей 5—6 років, які вступали до 1 класу.

Виявилось, що успішність підготовки до навчання дітей 6-літнього віку визначається, головним чином, станом довільної регуляції пізнавальної активності. Перш за все, сюди належать наявність мотивації до учіння, а по-друге — здатність виконувати психомоторні дії відповідно до мовної інструкції та внутрішнього стимулу до дії. Крім цього, важливими характеристиками дітей, які вступають до 1 класу, є мовно-слухова пам'ять, наочно-образне мислення, організація мікрорухів обох рук, стан просторових функцій макрорухів тіла.

Для дослідження психомоторної організації першокласників застосо­вується діагностична система вправ і завдань.

1.    Аналіз дитячих малюнків — «коміксів», об'єднаних одним сюжетом. Малюнки виконуються чор­ним олівцем у зошиті, аркуш якого поділений на 4 частини.

Аналізуються також продукти діяльності: малюнки, аплікації тощо. Не­обхідним є також вивчення умінь дітей під час написання елементів букв, цифр і виконання вправ зорово-слухового диктанту.

2.    Формування дій за мовною інструкцією: «На один стук підніми праву руку, на два - ліву», а також інші дії за заданою руховою програмою в схемі тіла.

3. Дослідження просторової координації за допомогою карток із зоб­раженням рухів згідно з інструкцією: «Зроби так само

4.  Домальовування деталей предметів на готових малюнках.

5. Дослідження динамічних рухів тіла за мовною інструкцією: «Покажи рухами форму літери».

6. Малювання нуликів правою та лівою руками протягом 15 секунд  (за В. В.Климентом).

Результати оцінюються за такими показниками: 10—15 нулів - висо­кий рівень; 7—9 нулів - достатній рівень. Порівняння результатів для лівої та правої рук здійснюється з метою визначення особливостей моторної активності та регуляції дій правою і лівою півкулями головного мозку. Діти виконують завдання на аркуші не розлінованого паперу розміром половини стандарту АЗ.

7.Запам'ятовування 10'слів: м'яч, сон, тінь, прапор, гра, сосна, річка, світло, собака, сміх.

8.Складання предметів із геометричних фігур (трикутник, прямокут­ник, квадрат, коло) за зразком.

9.Розташування предметів у групах відповідно до складу числа; ви­значення складу чисел; малювання схеми складу чисел на заданій формі.

Контрольна робота

1. Склад чисел.

2. Склад числа 7.

Відповідно до виконаних завдань визначається психомоторний тип го­товності дітей до навчання: діти, які готові до навчання; діти, які умовно готові до навчання; діти, які не готові до навчання.

Діти, які готові до навчання.

Потреба в спілкуванні, увага до запитань та завдань, активність і ста­ранність під час виконання завдань, адекватність емоційних реакцій та по­ведінки. В малюванні впевнено вимальовуються лінії: вертикальні, гори­зонтальні, округлі, зигзаги, хвилясті тощо. Чіткість ліній та натиску олівця під час виконання малюнка свідчать про впевненість та силу руки. В малюнках, що виконані у кольорі, переважають насичені кольори, охоплена вся кольорова гама, пере­даються величина, просторові відношення та сюжет. Елементи букв і цифр виконані згідно з поданими зразками. Безпомилкове виконання макро- та мікрорухів за словесною інструкцією. Вміння організовувати рухи в просторі тіла за зразком у дзеркальному відображенні. Відсутність помилок у домальовуванні деталей на малюнках. Уміння показати в динаміці руху заданий образ літери чи цифри, зображення за допомогою жестів форми предметів. Малювання нулів правою та лівою руками з достатнім натиском, ідентичність змальовування елементів букв. Заучування слів за 3—5 спроб. Здатність складати конструкції предметів за зразком, уміння виконувати кон­структивні дії. Розуміння складу числа з двох менших, уміння показати це на різних формах, змалювати.

Таким чином, у дітей, готових до навчання, спостерігається добре виражена мотивація до активного співробітництва з дорослими під час виконання завдань, розвинена психомоторна активність, мовно-слухова пам'ять. Однак, може відзначатися недостатня сформованість невербальних способів пізнавальної активності (макрорухів, міміки, жестів) наочно-образного мислення та швидкості просторових дій.

Діти, які умовно готові до навчання.

Мають добру мотивацію, стабільність і точність виконання завдань, але необхідна наявність певної кількості спроб та рухів за допомогою дорослого, які «підводять» до правильного виконання завдань. У малюванні домінує чіткість виконання прямих ліній, натиск олівця в округлих лініях невпевнений. Кольорова гама бідніша, є кольори, які передають емоційну збудливість і неврівноваженість; сюжетна лінія малюнків простежуєть­ся не завжди, але величина та розташування предметів зберігаються. Елементи букв передаються з просторовими порушеннями; в зошитах із зразками червоного кольору вони вимальовані краще, ніж у друкованих прописах. Це свідчить про емоційну нестабільність. Виконання мікро- та макрорухів за інструкцією відбувається після додаткових повторень. Дзеркальне відображення рухів після 2—3 спроб. Уміння зобразити жестами слова та числа після додаткової інструкції та роз'яснення. Малювання нулів правою та лівою руками із середньою швидкістю, але без дотримання лінії і з порушенням розміру нулів. Так само порушується розмір під час змальовування елементів букв. Заучування слів у середньому за 9 спроб, причому під час запам'ятовування вплітаються інші слова, виникають побічні асоціації. Вміння складати конструкцію предмета з допомогою дорослого, завдяки навідним запитанням. Те ж стосується визначення складу числа, групування елементі в числа та називання суміжних чисел.

Отже, діти, які умовно готові до навчання, за доброї мотивації та пізна­вальної активності мають недостатню спрямованість психомоторних дій, порушення мовно-слухової пам'яті, виражену потребу в додаткових стимулах діяльності, які надає дорослий у різних формах (заохочення, образне порівняння, емоційна підтримка).

Ці діти виявляють нерівномірність результатів, яка не залежить від складності завдань: рухові відповіді гальмувались, рука зупинялася, не за­кінчивши рух із подальшим продовженням дії. Такий тип виконання завдань свідчить про дезорганізуючий вилив психоемоційних станів (тривоги, невпевненості тощо).

На наш погляд, діти, які умовно готові до навчання, мають типологіч­ні характеристики, які виявляються в різних видах психомоторної активності. Це діти з емоційно-почуттєвими та образно-емоційними особливостями психомоторних дій. Виконання навчальних завдань для дітей, які умовно готові до школи, буде успішним тоді, коли вчитель здійснюватиме індивідуальний підхід на основі врахування особливостей психомоторної організації та добиратиме стимули (слово, образ, почуття).

Діти, які не готові до навчання.

Діти мають мотивацію до виконання завдань, але в більшості випадків не можуть це зробити без допомоги дорослого. Рухові дії виконуються за стереотипами, діти неспроможні перебудувати програму рухів, словесні інструкції сприймають погано, але здатні повторити рух, який виконує дорослий. У малюванні домінують нечіткі лінії, натиск слабкий, невпевненість у змалюванні округлих форм, лінії переривчасті, кольорова гама одноманітна, містить 2—3 кольори. Нездатність самостійно передати сюжет, просторові відношення та величину предметів. Відзначається безпорадність під час виконання завдань, що супроводжується словами: «Не можу», «Не вмію», «Не знаю». Малювання елементів букв і цифр пов'язане з технічними складноща­ми: діти невміло координують рухи рук, концентрують м'язові зусилля на кінчик олівця. Виконувати макро- та мікрорухи можуть, лише повторюючи показ дорослого, неспроможні передати за допомогою жестів і рухів тіла форму та зміст. Із графічними спробами не можуть впоратися, припускаються порушень у передачі просторових відношень: зменшення розміру та кількості елементів букв. Запам'ятовування слів можливе після тривалих вправ, але утримання в пам'яті всього 6—7 слів з 10. Малювання нулів правою рукою уповільнене, кількість — 2—3, а лівою рукою писати не пробують. На перше місце у дітей цієї групи виходить недостатня пізнавальна активність як у вербальній, так і в невербальній формах, що виявляється у відсутності довільної регуляції психомоторних дій.

Психомоторне обстеження дає змогу провести аналіз складових пізна­вальної діяльності шестиліток, виявити дітей, не готових до навчання в школі, диференціювати дітей із різними психомоторними можливостями, дати прогноз успішності навчання на найближчий період шкільного навчання та скласти програму індивідуального психомоторного розвитку з використанням вправ і завдань рухового змісту.

Хибні стратегії підготовки дітей до школи

Для дитини вступ до школи – це рубіж, який пройти не так легко. Багаторічні спостереження педагогів і шкільних психологів свідчать, що цей етап неминуче пов'язаний зі змінами у психіці дитини. Змінюються сформовані раніше життєві поняття. Дітям, які звикли до певних порядків, потрібен час, щоб пристосуватись до нового темпу і стилю життя.

Головна, суттєва, часом фатальна помилка підготовки до школи полягає в хибному розумінні природи досягнення шкільної зрілості. Вважається, що коли ми визначаємо шкільну зрілість як здатність виконувати певні види діяльності, то й досягти її можна шляхом вправляння в цих видах діяльності. Необхідно пам’ятати, що завдання тестів для визначення шкільної зрілості є насамперед діагностичними критеріями, які визначають її, а не тими видами діяльності, які її формують і сприяють розвитку дитини.

Часто під час підготовчих занять дітей змушують сидіти за партами, вправляти руку в малюванні дрібних деталей або читати абетку, вчать рахувати тощо, дрібними порціями відтворюючи те, що чекає на них у школі. Звичайно, такий підхід має певну рацію і певний результат: діти набувають навичок письма, лічби та групової роботи за наказом вчителя. Проте в цьому випадку йдеться про навчання, а не про розвиток. Розвинуться лише ті діти, у яких окремий вид діяльності потрапить до зони найближчого розвитку, тобто ті, у яких певна ділянка мозку «дозріває». Проте серед 5-6-річок їх небагато. Зважимо ще на нерівномірність розвитку кожної окремої дитини. Хтось, приміром, добре опановує себе та здатен виконувати словесні інструкції, знає букви й рахує, проте не може написати літери і цифри, не віддзеркалюючи їх, не може писати в клітинках, плутає лівий і правий бік аркуша.

Через те що діти виконують діяльність, до якої ще фізіологічно не готовий їхній мозок, настає виснаження. Жодному тренеру не прийде в голову дати п’ятирічній дитині фізичне навантаження як для семирічної – м’язи підірвуться. Мозок – не м’язи, він складніший, наслідками його неприродного навантаження буде не біль, а мінімальні мозкові дисфункції і, як наслідок, деформація психічного розвитку дитини.

Реакція на раннє навчання може бути відстроченою і надалі виявитися в різноманітних емоційно-особистісних відхиленнях, схильності до частих захворювань, логоневрозії (заїканні), тиках і нав’язливих рухах. Випереджальне навантаження на кортикальні відділи мозку (кору), неминуче при навчанні читання, письма, лічби, через свою енергоємність виснажує субкортикальні відділи (підкоркові). Така дитина на тлі високих досягнень у царині літератури і математики демонструє не сформованість елементарних навичок (невміння зав’язувати шнурки, різати хліб тощо). Тому слід педагогу підходити до планування підготовчих занять з урахуванням цих зауважень.

Типові помилки підготовки до школи

·                        Навчання письма, лічби та читання через примус, за партами.

·                        Робота тільки у двомірному просторі: у зошитах, посібниках, на аркушах паперу, в абетках, альбомах.

·                        Часом програма формування навичок для першого класу «спускається» аж на навчання п’ятирічних дітей.

·                        Захоплюючись тренуванням дрібної моторики, вихователі подекуди забувають про розвиток основних рухових здібностей.

·                        Формуючи понятійне мислення, починають одразу з класифікації предметів та явищ, минаючи опис і порівняння, не приділяють уваги базовому процесу – перцепції, тобто сприйняттю якостей об’єктів.

·                        Корекційний процес часом набуває характеру муштри, спостерігається наростаюче виснаження внутрішніх компенсаторних функціональних можливостей дитини.

 

Заняття № 5-6 "В гостях у Снігової королеви"

Розвиток координації рухів, моторики руки, уваги, пам'яті, спостережливості. Виховання почуття взаємодопомоги.

Сніг пішов - крутий, лапатий

Взявся двірник за лопату.

Ой, робота ж не мала - 

Ще потрібна і  мітла.

Сніг де сипле - підміта він,

Сніг де сипле - відкида він,

Промітає все мітлою - 

Так воює він з зимою!

- Що там, - каже, - не було б,

А щоб чисто скрізь було!...

Отакий у нас двірник - роботящий чоловік!

 

 

Заняття №4 "Їжачок- лісовичок"

Мета: Розвивати в учнів комунікативні якості; продовжувати вчити розуміти самі різноманітні питання і відповідати на них і підтримувати цікавість до діалогу, розвивати монологічну мову. Виховувати бережне відношення до природи.

 

 

Заняття №3 "Подорожуємо з бджілкою"

Мета: вчити находити однакове і різне, з метою формування логічного  й образного мислення, здатності до аналізу.Розвивати мовлення, дрібну моторику рук, формувати доброзичливі відносини між дітьми та вчителем.

 

23 січня 2017 р.друге заняття "Крок до школи" метою якого було закріпити назви кольорів, збагачення лексичного запасу, розвиток дрібної моторики руки, фантазії дітей.

 

16 січня 2017 р. відбулося перше заняття школи майбутнього першокласника "Крок до школи", метою якого було познайомитися з дітьми для подальшої співпраці, зацікавити дітей до занять, ознайомити майбутніх першокласників зі школою, правилами поведінки під час уроку, дати уявлення про уроки та навчальні предмети в початковій школі.