Новомосковськ. ЗЗСО № 1

   







Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Робота з дітьми

10 ефективних способів ЗАПАМ’ЯТАТИ ВСЕ

1. Пишіть листи. Дослідження, проведене в 2008 році в Університеті Кіото, показало: якщо перед тим, як приступити до зубріння, протягом 15-20 хвилин згадувати і записувати свої сумні думки і найдрібніші неприємності, що відбулися за останній час, ефективність навчання різко зросте. Справа в тому, що все негативне ми запам'ятовуємо дуже добре. Не самий веселий метод, але реально працює. 

2. Бережіть природу. Виявляється, традиція вітчизняних студентів готуватися до іспитів на дачі дуже мудра. Три роки тому психологи з Мічиганського університету з'ясували: споглядання природи підвищує когнітивну функцію на цілих 20%. До речі, необов'язково виїжджати на цю саму природу, можна просто розглядати фотографії протягом 5-10 хвилин.

3. Кричіть голосніше. Слова запам'ятовуються на 10% краще, якщо їх викрикувати. Необов'язково, звичайно, кричати на весь будинок «кішка!», «Гуляти!». Достатньо по кілька разів голосно і виразно вимовити кожне слово.

4. Будьте емоційні. Ще одна порада для тих, хто вивчає важкі мови: зображайте жестами всі слова і фрази, які ви вчите. Буквально: якщо учите відмінювання дієслова «стрибати» - пострибайте. А якщо потрібно вивчити діалог чи складну фразу, розіграйте сценку. Ось побачите, все запам'ятається разюче швидко.

5. Слухайте себе. Вивчивши якусь інформацію, наговоріть її на диктофон. А коли будете засипати, тихенько включите цей запис - потрібно саме спати під неї. Це приголомшливо дієвий спосіб для того, щоб закріплювати вже знайомі, але погано запам'ятовуються речі.

6. Не сидіть на місці. Вчіть вірші, підручники та доповіді, навертаючи круги по кімнаті. Справа в тому, що ходьба активізує роботу мозку, і ваша здатність до запам'ятовування значно збільшується.

7. Змініть обстановку. Якщо за один вечір потрібно підготуватися до двох іспитів робіть це в різних кімнатах. Інформація, яку ми запам'ятовуємо при різних обставинах, не перемішується в голові.

8. Викидайте слова. Супер спосіб для того, щоб вивчити великий обсяг злитого тексту, наприклад, слова пісні або доповідь. Перепишіть цей текст, залишивши від кожного слова тільки першу букву, і вчіть його, намагаючись згадувати ці слова. Природно, спочатку доведеться заглядати в оригінал, але в підсумку вам буде достатньо глянути на усічений варіант і текст моментально спливе в пам'яті. Таку шпаргалку дуже зручно брати з собою.

9. Спіть більше. Чим довше ви будете спати після того, як щось вивчили, тим краще будете пам'ятати цю інформацію на ранок. А безсонні ночі, навпаки, значно погіршують пам'ять. Краще поспати пару годин перед іспитом, ніж намагатися вивчити ще «пару білетів».

10. Займіться спортом! На цю тему проводилося дуже багато досліджень, і всі підтвердили: аеробні вправи покращують мозковий кровообіг і пам'ять. Займіться Fit-bo або потанцюйте перед тим, як сісти за книги.

  1. Джерело: http://ibib.ltd.ua Практичний психолог   Регіонального МОМ ТК Центру         Марія Дзюбинська

 

Ось і підходить до кінця навчальний 2013-2014 рік.
Сьогодні 15 травня юні шахісти отримали свої грамоти про старанність при оволодінні грою в шахи, познайомились з шаховим тренером клубу "Дебют"
Бажаємо Вам, діти, подальших успіхів при оволодінні цією доволі складною грою!

 

 

 

 

 

ПОРАДИ УЧНЯМ ПРО ТЕ, ЯК КРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ДПА  ТА ЗНО:

1.Ви запам’ятовуєте краще те, що розумієте. Не вчить нічого механічно напам’ять. Спробуйте те, що ви вчите зрозуміти, зробити власні визначення та узагальнення.

2.Ви запам’ятовуєте краще, якщо вчите частіше та менших об’ємах. Ви вчитеся успішніше, якщо не пізніше чим через день вчите матеріал, а потім з подвоєними інтервалами повторюєте так довго, поки не зможете задовільно відтворити його. Чому так? Тому, що зразу ж повторити матеріал, який ви тільки но вивчили не є ефективним, бо витрачається дуже багато часу.

3.Ви засвоюєте матеріал краще, якщо постійно проговорюєте його вголос.

4.Ви запам’ятовуєте щось краще, якщо повторюєте це ціле, ніж тоді, як ділите його на частини і кожну засвоюєте окремо.

5.Позитивне налаштування стимулює запам’ятовування. Ви можете посилити віру в свою пам’ ять, якщо будете постійно говорити: «З кожним днем я згадую все краще і краще». Якщо ви навіюєте собі, що у вас погана пам’ять, що ви не можете нічого запам’ятати, що ви постійно забуваєте, то ваша пам’ять отримує якби установку і дійсно погано працює.

6.Висока мотивація навчальної діяльності також позитивно впливає на стан пам’яті. Якщо ви цікавитеся тим, що вивчаєте, то ви запам’ятовуєте набагато краще.

7.Ви засвоюєте швидше і на довше зберігаєте матеріал, якщо регулярно робите невеликі перерви. Найбільш оптимально через кожні півгодини робити перерву на 2-3 хвилини, під час якої можна потягнутися, пройтися тощо. Приблизно через 1 годину занять треба зробити більш тривалу паузу, близько 5-7 хвилин, під час якої можна попити. Після 2 годин роботи треба відпочивати від 20 до 30 хвилин.

 

ЯК КРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТАТИ МАТЕРІАЛ:

1. Ви запам’ятаєте краще те, що зрозумієте. Прагніть зрозуміти те, що ви вчите та знайти власні визначення.

2. Вивчайте матеріал частіше, але в невеликих об’ємах.

3. Промовляйте вивчене вголос.

4. Повторюйте вивчений матеріал як одне ціле, а не діліть його на частини, щоб засвоїти кожну окремо.

5. Регулярно робіть маленькі перерви. Найбільш оптимальна перерва 5 хвилин через кожні півгодини. Через 1 годину занять треба зробити паузу більш тривалу.

 

 

 

 

6 березня 2014 року юні шахісти зробили перші кроки - грали в шахи усіма шаховими фігурами. Побажаємо їм успіхів в оволодінні цією доволі складною інтелектуальною грою!

 

 

 

 

 

 

СПОСОБИ КОНТРОЛЮ СТРАХУ В ПРОЦЕСІ ВИСТУПУ

 


Страх—це примітивний інстинкт, який говорить, що від небезпеки потрібно втікати. Щоб перемогти цю реакцію, потрібно користуватися логікою та розумом. 
Сплануйте, уявіть, який вигляд матимете перед аудиторією (одяг, взуття, зачіска). 
До місця, з якого будете виступати, рухайтеся повільно. Тоді складається враження, що ви контролюєте ситуацію. 
Слідкуйте за поставою: випрямте шию, тримайте голову так, щоб лінія підборіддя була горизонтальною. 
Подивіться в очі тим, хто вас слухатиме. Коли дивитеся у вічі співрозмовнику, ви встановлюєте невидимий контакт. 
Посміхніться. У цей час виникає невелика пауза, під час якої ви злегка відкриваєте губи, можна про себе сказати слово «два». 
Стійте спокійно. Зведіть рухи до мінімуму. 
Жести повинні підсилювати значення сказаних вами слів. Жести, зроблені на рівні грудей, створюють відчуття сили, впевненості. 
Зоровий контакт 
Потрібно дивитись на аудиторію так, ніби ви розмовляєте з ними у приватній бесіді. Якщо дивитися прямо в очі вам незручно, тоді намагайтеся дивитися на брови, ніс або чоло. Не варто дивитися тільки у свої записи або поверх голів слухачів. 
Контроль над голосом 
Голос повинен бути спокійним та виказувати позитивне ставлення; використовувати свій голос для передачі впевненості, зацікавленості, ентузіазму тощо. Без використання голосових наголосів промова буде здаватися нудною та звучати невпевнено. 
Швидкість 
Промовець повинен використовувати швидкість свого голосу так, щоб все, що він робить, було зрозумілим. Виразно говорячи, ви змінюєте швидкість свого голосу. Швидко ви говорите тоді, коли хочете підкреслити поспішність дій, повільно тоді, коли пояснюєте свої ідеї. Промовці повинні виділяти важливі слова логічним наголосом, уникайте невпевненості, повільності у своїй промові, водночас не говоріть дуже швидко, ніби ви кудись поспішаєте. 
Пауза 
Паузи найкраще робити перед та після проголошення ідей, складних пунктів та розділів своєї промови. Пауза повинна бути настільки довгою, щоб слухачі були здатні з'ясувати сказані ідеї та приготуватися до сприйняття наступних. Але варто уникати примусових пауз (або просто вигуків). Пауза достатньої довжини виділяє сказані ідеї краще за всі інші засоби усного мовлення. 
Звук 
Виступ хороший лише тоді, коли вас добре чують. Треба говорити голосно та не дуже знижувати свій тембр голосу. Направляйте свій голос на слухачів, а не, наприклад, на стіну. Дехто змінює тембр свого голосу, щоб промова звучала цікавіше. Говоріть голосно, коли хочете підкреслити інтенсивність, та тихо, коли передаєте емоції. 
Суб'єктивно голос може бути хорошим або поганим. 
Хороший: спокійний, з переважанням низьких тонів, добре модульований, оксамитовий, керований, владний, інтонаційно забарвлений, виразний, природний, звучний, доброзичливий, довірчий, турботливий, теплий. 
Поганий: вібруючий, скрипливий, гугнявий, шепелявий, хрипкий, тремтячий, боязкий, уривчастий, гучний, ледь чутний, безбарвний, помпезний, плаксивий, високого тембру, монотонний, невпевнений, нудний, слабкий, напружений.

 

     

З метою подолання стресу психологи пропонують:

1. Чергувати розумове і фізичне навантаження. Регулярні фізичні вправи покращують здоров`я, а чим краще у Вас здоров`я, тим легше боротися зі стресом.

2. Кожного дня засинати не пізніше 23 години. Психофізіологи не рекомендують посилювати навчальне навантаження за рахунок сну. Саме під час сну відбувається переведення інформації, отриманої за день, з оперативної пам`яті в довгострокову. Тому скорочення кількості часу, відведеного на сон, буде сприяти перевтомі, млявості й апатії, а також загалом знизить ефективність засвоєння навчального матеріалу.

3. Вчасно і якісно харчуватися. Під час інтенсивної розумової роботи рекомендується чотириразове харчування. Дуже важливо в цей період вживати у їжу свіжі рослинні продукти: овочі і фрукти.

Спочатку треба проаналізувати програму іспиту, порівняти її з підручником, конспектами й підібрати необхідну літературу. Це допоможе краще оцінити обсяг і складність майбутньої роботи, створить відповідний психологічний настрій.

Краще, якщо план роботи розрахований на день і розбитий чітко на розділи. «Скакати галопом» не рекомендується; навіть вузьке питання потрібно усвідомити спочатку в цілому, знайти принципові зв’язки з попереднім, а потім вже переходити до іншого розділу. Визначивши загальний запас часу підготовки, необхідно підрахувати, скільки годин можна виділити на кожну окрему тему.

Перша допомога після дії стресових факторів

Існує система прийомів емоційної саморегуляції, яку необхідно використовувати відразу після дії на організм людини стресових факторів. До неї належать такі прийоми:

·                1. Змочити чоло, скроні й артерії на руках холодною водою.

·                2. Повільно озирнутися по сторонах навіть у тому випадку, якщо      приміщення знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на інший, думкою описати їхній зовнішній вигляд. Зосередження на кожному окремому предметі допоможе відвернутися від внутрішньої стресової напруги, переключити увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.

 

·                3. Спокійно проаналізувати ситуацію, обміркувати її розв`язання, постаратися чітко усвідомити можливі негативні наслідки і примиритися з найгіршими з них.

 

·                4. Ви не повинні зустрічати стрес насамоті. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до інших. Підтримка від друзів та близьких може дуже допомогти. Але не менш дієвим є надання допомоги іншим людям.

 

·                5. Подивитись у вікно на небо. Зосередитися на тому, що бачите. Набравши води в склянку, повільно подумати, як її випити. Сконцентрувати увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.

 

·                6. Уявити себе в приємній обстановці (в саду, на пляжі, на гойдалках, під душем тощо).

 

 

 

Як розвинути харизму
і стати харизматичною особою?

 

           Чи ставили ви собі колись запитання, як стати харизматичною особою, людиною, чарівливості якої ніхто не зможе протистояти? Чи можна розвинути харизму у принципі? Усі люди хочуть мати харизму, щоби бути успішними в кар’єрі й особистому житті. Чоловіки й жінки хочуть мати харизму, щоби бути привабливими для протилежної статі.

Про харизму є безліч різних думок і припущень. Одні вважають, що харизму не можна розвинути, оскільки це природній дар. Інші,  навпаки, уважають, що харизму можна і треба розвивати, і це справа рук самої людини. Треті мають харизму, але не знають. Четверті вважають, що харизма й особа – це одне й те саме.

             Найголовніша якість харизматичної особистості – це вміння СЛУХАТИ. Коли інша людина щось каже, дозвольте їй закінчити свою думку. Таким чином, людина відчуватиме себе комфортно при спілкуванні з вами.

             Ставте запитання, що стосуються того, що ваш співбесідник тільки що сказав. Не варто пов’язувати те, що каже інша людина, з якимись подіями з вашого життя, інакше в неї може скластися враження, що ви хочете розмовляти тільки з собою.

            Робіть людям компліменти. Не вдавайтесь до лестощів і не переконуйте людину, що вона та, ким не є насправді. Відзначайте реальні достоїнства – так ви підтвердите людям те, що вони вже знають про себе.

            Установлюйте візуальний контакт. Дивіться людям в очі, коли розмовляєте з ними. Цим ви показуєте непідробний інтерес до вашого співбесідника.

            Посміхайтесь. Робіть це щиро та якомога частіше. Посмішка ламає емоційні бар’єри.

            Будьте у згоді самі з собою. Якщо вам погано із самим собою, ви схильні нервувати. Якщо ви нервуєте, оточуючі це помічають і відчувають себе менш комфортно.

            Не прагніть бути таким, як усі. Вийдіть із числа людей, які нічим не виділяються. Якщо хтось виділяється з сірої  маси, люди притягуються до цього.

           Стежте за своєю ходою, поставою й жестами. Те, як ви себе подаєте, впливає на те, як ви себе відчуваєте. Завжди тримайтеся прямо й дивіться вперед, а не вниз.

           Періодично давайте людям можливість відпочити від cебе

 

 

 

Анкета для учнів 
«Пізнавальна активність молодшого школяра» 
О.Горчинська

 

Інструкція: Обери один із варіантів відповідей

 

1.      Чи подобається тобі виконувати важкі завдання з математики?

А) так;

Б) інколи;

В) ні

2.      Що тобі подобається, коли поставили запитання на кмітливість?

А) самому знайти відповідь, навіть якщо це важко;

Б) коли як;

В) отримати готову відповідь від інших

3.      Чи багато ти читаєш додаткової літератури?

А) багато й постійно;

Б) коли як;

В) читаю мало

4.      Що ти робиш, коли у тебе виникли запитання під час вивчення нової теми?

А) завжди знаходжу відповідь;

Б) інколи знаходжу відповідь;

В) не звертаю уваги

5.      Що ти робиш, якщо дізнаєшся про щось нове на уроці?

А) намагаюся поділитися з батьками і друзями;

Б) інколи є бажання поділитися;

В) ніколи про це не розповідаю

 

Обробка даних:

Переважна кількість відповідей

 «А» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності;

«Б» - про помірний ступінь пізнавальної активності;

 

«В» - низький ступінь пізнавальної активності

 

 

 

Поради психолога  учням 
щодо підготовки до іспитів та їх складання.   


1. Коли починаєте готуватися до іспитів, корисно скласти план. 

2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вивчати. Не  взагалі: «Трохи позаймаюся», а тому що саме сьогодні вивчите, які саме розділи і якого предмету. 

3. Звичайно, добре починати, доки не втомилися, доки свіжа голова, із самого тяжкого, з того розділу, що заздалегідь знаєте гірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не «лізе», одним словом – «немає настрою». У такому випадку корисно починати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово втягнетеся і діло піде. 

4. Обов’язково слід чергувати роботу й відпочинок, скажімо, 40-хв. занять, після цього 10-хв. перерва. Можна в цей час зробити домашню роботу чи зарядку тощо. 

5. Готуючись до іспиту, не треба прагнути того, щоб прочитати і завчити на пам'ять увесь підручник. Корисно повторювати матеріал із конкретних питань. Прочитавши питання, спочатку згадайте й обов’язково стило запишіть усе, що ви знаєте з нього, і лише після цього перевірте себе за підручником. 

6. У кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову стисло запишіть зміст усіх питань, що були зроблені в цей день. 

7. Готуючись до іспитів, узагалі корисно структурувати матеріал шляхом укладання планів, схем, причому обов’язково потрібно робити це не подумки, а на папері. Така фіксація на папері корисна тому, що при згадуванні, повторенні «про себе» змішуються впізнання і реальне знання, а дізнаватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає відчуття, що ніби знаєш, але коли треба переказати його іншим, сказати в голос, воно кудись «вивітрюється». Саме з цим часто бувають пов’язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам’ятаєте, а починаєте відповідати, і відповідь виходить уривками. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року, готуючись до різних занять. До речі, тоді й до іспитів прийдеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте  в позицію людини, що передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що й коли ви відповідаєте в аудиторії чи на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу та навіть деколи безпосередньо при відповіді на іспиті. 

8. Відповіді на найбільш важкі питання доцільно повністю, розгорнуто розповісти своїм близьким, другові-будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як вимагається на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе немовби з боку. 

9. Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити не можливо і ви ніколи не зможете запам’ятати всього, що вимагається, подумайте про те, скільки з цього предмету ви  вже знаєте, на якому етапі ви знаходитеся і скільки вам ще належить попрацювати, що засвоїти весь матеріал. А після цього зосередьтеся на тому, що вам потрібно вивчити, немовби перекинути місточок між тим, що знаєте, і тим, чого не знаєте. Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник на пам'ять, а треба завжди усвідомлювати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте увагу на ключових думках. 

10. Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про те, що «провалитеся», навпаки, малюйте в уяві собі картини тріумфу, легкої переможної відповіді. Думки про можливий провал недаремно називають саморуйнівними. Вони не тільки заважають вам готуватися, створюючи постійну напругу і сум’яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж  дозволяють вам нічого не робити або робити все, спустивши рукави(навіщо напружуватися, якщо все одно нічого не вийде). 

11. За декілька днів до іспиту обов’язково «програйте» в уяві ситуацію іспиту, уявіть собі в усіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, детальніше. Але-увага!-сконцентруйтеся на виборі кращої відповіді, кращої форми поведінки, а не на само руйнівних думках про провал, на власні страхи постарайтеся не звертати уваги: не женіть їх, але й не «зациклюйтеся» на них.  

 

 

Поради психолога учням по підготовці 
до Зовнішнього незалежного оцінювання   

 

Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей. 

Психологи розцінюють іспит як: 

1. «перетравлювання» значно­го обсягу інформації, яке пов'я­зане з великим навантаженням на мозок; 

2. серйозне емоційне напру­ження і велике навантаження на нервову систему; 

3. оцінювання не лише знань дитини, а й її особистості. 

Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів: 

Розпорядок дня: 

Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, мо­лочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать наванта­ження на нервову систему. Не варто відмовлятись від звичних занять спортом –  це буде своєрідним відпочинком. 

Слід пам'ятати про біоритмо-логічні особливості: «сова» не­ефективно працює з 6 – 8 год. ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біоло­гічної активності знижений із 17 до 18 години. 

Можна вживати тонізуючі пре­парати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призна­ченням лікаря. 

Правильна організація вивчення навчального матеріалу: 

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчи­ти 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питан­ня поспіль. 

Є й деякі психологічні зако­номірності, які слід враховувати. 

1. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і на­прикінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити ува­гу середині тексту. 

2. Повторювати треба не ме­ханічно, а вдумливо, зосередив­шись на змісті. Інформація після і «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30%  упродовж  перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. – утретє, а через 8 – 10 год. –  учетверте, і ще раз –  через добу.Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові. 

3. Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, чи  витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» за­питання. 

4. Запам'ятати можна найкра­ще, якщо знати, що є «найближ­чим»: текст, малюнок, логічна схема. 

5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому ма­теріалі, адже цікаве запам'ято­вується набагато легше. Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспи­ту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не вар­то, а от повторювати навіть ба­жано. Це краще робити напере­додні іспиту. 

Готуватися можна й так: пер­ший день – самостійне вивчен­ня, другий – повторення й пе­реказування один одному. Було б добре розділити теми за інте­ресами, за складністю, за сту­пенем засвоєння: один розпові­дає те, що другий раніше не вивчив. Розповідати треба чітко, де­тально, емоційно. Можна прово­дити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитан­ня, уголос відповідати, привча­тися слухати своє мовлення. 

Шпаргалка — річ потрібна: 

Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує ма­теріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у па­м'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто. 

«Спокійно, тільки спокійно»: 

Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні за­питання й дайте на них від­повідь –переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз. Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладан­ня у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гу­мору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів. Складіть план відповіді на іспиті – це теж заспокоює.           

 

Рекомендації учням із проблем тестування 


 

Тренуйся!  


Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів —   просто заради тренування. Не можна навчитись добре вирішувати тести, не виконуючи їх  самих, примінюючи цю практику іншими видами контролю і самоконтролю. Ці тренування не  тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам  інший досвід — самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестуваня. 

 

Поспішай!  


Тренуйся із секундомером у ракух. Порівнюйте час, потрібний для виконання тестів. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації неможливо змоделювати той стресс ( напругу ), що викликає будь-яке тестування. 

 

Випробовуй! 


У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, як правильно вирішувати окреме завдання чи тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж познайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей прояснить вам, що сааме є необхідним в інструкції до данного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні. 

 

Угадуй!   


Якщо ви впевнені у виборі, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді перед іншими, то інтуїції варто довіряти. Така довіра, як правило, призводить до приросту балів. 

 

Пропускай!   


Треба навчитися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов’язкововпораєтесь. Просто нерозумно не дібрати балів тільки тому, що ви недобрались до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал яких вам невідомий. Звичайно така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тестпобудований за принципом «сходів» і починаєтьсяз легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання. 

 

Виключай!   


Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод вилючення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках (а це легше), а не відразу на п’ятьох-сімох (що набагато складніше) 

 

Скорочуй вибір!    


Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох чи п’яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші —підходящимиз рівною ймовірністю, то в цьому випадку правильніше буде не пропускати це завдання, намагатисьвибрати відповідьз інших просто навмання. Шляхом такої тактикиви отримаєте більше балів. Це — теорія ймовірності. Адже «негативнее знання» (про те, яка відповідь свідомо не годиться)- це теж знання, і нерозумно відмолятися від його використання. 

 

Думай тільки про поточне завдання!    


Коли ви бачите завдання(питання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які ви застосовували в одному(уже вирішеному вами), як правило не допомогають, а тільки заважаютьсконцентруватись і правильно вирішити інше завдання. 

 

Читай завдання до кінця!  


Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатись зрозуміти умови завдання з «першими словамим» й добудувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях. 

 

Не засмучуйся!    


У будь-якому професійно підготовленому тесті чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратись (так заплановано). Більше того, усі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.    

Навіть, якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалили тест, пам’ятайте, що дуже часто відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатівз іншими може з’ясуватись, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий бал, то цілком пристойний.    

Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату. Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, а й тримати їх (якщо висловлюватись термінами боксу). Треба категорично відмовитись від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі. 

 

Заплануй два кола!   


Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) сеансу пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас «своїх» завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку довелося пропустити. (Подібни й рецепт, на жаль не годиться для комп’ютерних тестів, які часто не дозволяють повертатись до попередніх завдань даоі, ніж на один крок.)             

 

Бажаємо вам якнайкраще здати іспити!  


 

 

         


Як краще підготуватись до олімпіади

Раціональні прийоми запам'ятовування

Мала мнемотехніка

  1. Запам'ятовування передсном, у стані розслаблення, або після сну, відпочинку.
  2. "Не за один раз": значну роль відіграє повторення (через 2-3 дні).
  3. Чергувати сприйняття та відтворення.
  4. Сенсорна (почуттєва) опора - допоміжні прийоми: вузлики напам'ять, підкреслення, асоціювання із предметами.
  5. зумовлювання, воно може бути: ситуативним (учить у тих самих умовах), ритмічним (учіть у тому самому темпі), емоційним (під музику).
  6. емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам'яті зростає).
  7. вербалізація образів (проговорення, порівняння).

Велика мнемотехніка

  1. версифікація (запам'ятовування у віршах);
  2. криптографія (перекодування);
  3. виділення логічних структур (що головне, у чому суть);
  4. відокремлення знання від незнання;
  5. естетичне (гарне) запам'ятовується краще;
  6. дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).

Правила збереження знань:

  • виділіть те, що потрібно запам'ятати;
  • облиште сторонні думки, зосередтесь на тому, що треба запам'ятати;
  • виділіть в об'єктах головне та другорядне, знайдіть зв'язки між об'єктами, використайте мнемотехніку;
  • у складному матеріалі обов'язково виділяйте значеннєві віхи;
  • ураховуйте свій тип пам'яті;
  • систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам'ятали;
  • не змішуйте пізнання та відтворення;
  • у разі виникнення ускладнень пригадайте обстановку навчання, просувайтесь від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.

 


На базі 1-х класів психологом по четвергам проводяться підгрупові шахові заняття, на яких учні не тільки оволодівають шаховими знаннями і вміннями, а ще й вчаться працювати у парах, підгрупово.

            Метою проведення таких занять – є:

навчання вмінню спілкуватися, розуміти партнера по грі;

вміння вигравати та гідно переносити поразки;

доброзичливе ставлення гравців одне до одного

підвищення рівня сприймання, уваги, пам’яті мислення;

формування вольових зусиль у покращенні власної поведінки учнів.

            Заняття проводяться один раз на тиждень у філії НВК№1 на другому поверсі. За більш детальною інформацією можна звернутися до психолога НВК №1